Страхоліське НВО"ЗОШ І ступеня-дитячий садок" 

Четвер, 20.09.2018, 09:20

Вітаю Вас Гість | RSS | Головна | Батькам | Реєстрація | Вхід


                                 Шановні батьки!
                     Не залишайте дітей без нагляду!

Міністерство надзвичайних ситуацій, Державна інспекція техногенної безпеки України та Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України вкрай стурбовані зростанням загибелі та травмування дітей. За статистикою, в нашій країні в мирний час внаслідок нещасних випадків щодня гине 3 дитини!

За 9 місяців 2012 року в Україні виникло більше  56 тисяч пожеж, під час яких загинуло 68 дітей, 109 отримали травми та опіки.

Легковажне поводження дітей з вогнем, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків. І виною цьому – батьківський недогляд. Статистика трагедій свідчить: здебільшого нещастя трапляються тоді, коли діти залишаються вдома самі, без нагляду дорослих.

Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина , особливо до батьків.

Шановні батьки!  Не залишайте дітей без нагляду!

Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації.

Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить лише від нас самих!                                     


                        Пам'ятка для батьків
- Не поспішайте задовольнити бажання дитини;
- Не намагайтеся виконувати за сина чи доньку будь-яку справу;
- Давайте дитині постійні доручення. Стежте за їх виконанням;
- Не виконуйте за дитину те, що їй доручено, без поважної причини
 (такою причиною може бути хвороба);
- Навчіться вислуховувати дитину, бути терплячими: не поспішайте
закінчити за неї фрази, не перебивайте, не підганяйте;
- Не нав’язуйте синові чи доньці свою думку чи волю: краще
аргументовано доведіть, так як ви пропонуєте, буде краще;
- Привчайте дитину до аргументацій своїх вчинків: пропонуйте їй
щоразу замислюватися над тим, що вона хоче робити або що робить;
- Спонукайте дитину пізнати довкілля;
- Створіть навколо маляти безпечні умови для його перебування та
пізнання (закрийте розетки, заховайте сірники, приберіть скло, яким
можна порізатися, тощо);
- Пояснюйте дитині зрозумілою мовою призначення та користь різних
речей, правил користування ними;
- Вчасно привчайте дитину до самообслуговування: щоб не викликати
 протидії вашим домаганням, придумайте ігрові форми, зацікавлюйте,
заохочуйте гарними словами, авансуйте її зусилля;
- З найменшого віку привчайте дитину шанувати і любити своїх батьків,
 дідусів і бабусь,братиків і сестричок: не допускайте самоствердження
за рахунок інших;
- Пам’ятайте: прикладом для дитини насамперед є її батьки;
- Любіть дітей не сліпою. а мудрою любов’ю, яка допоможе їм вирости
гарними людьми, вдячними вам і здатними до самореалізації в різних
життєвих ситуаціях.

ПОСІБНИК З Інтернет-БЕЗПЕКИ ДЛЯ БАТЬКІВ

Батьки мають перебувати у близькому контакті з дітьми під час дослідження ними Інтернет-ресурсів.

Бібліотекам, школам, клубам слід навчати дітей безпечному користування Інтернет.

Дорослим не слід надавати приватну інформацію про дітей (фотографії, адреси, номер школи і класу) на сімейних або шкільних сайтах.

Дітей і підлітків слід навчати нести відповідальність за свою поведінку у мережі.

Немає нічого дивного, якщо діти знають про Інтернет більше за батьків. Попросіть їх навчити вас деяких речей у користуванні Інтернет; поговоріть з ними про те, що гарного і що поганого є у мережі.

Батькам треба навчитися не проявляти надмірної реакції, якщо вони побачать, що дитина переглядає небажані матеріали або порушує правила. Не сваріть і не наказуйте дитину, якщо вона розповіла Вам про неприємну зустріч в Інтернет. Вашою найкращою стратегією буде попрацювати разом, таким чином ви обидва зможете зрозуміти що трапилося, і як зробити, щоб це більше не повторювалося.

Досвід, набутий дітьми в Інтернет, може бути корисний для них у подальшому житті. Уміння зробити гарний вибір в Інтернет може навчити дітей критично ставитися до проблем, з якими їм доведеться зустрітися у подальшому житті.

Оскільки діти часто є більш "продвинутими" користувачами, ніж дорослі, для них не є складністю зареєструватися у он-лайнових іграх або у "чатах". Вони не розуміють наслідків відкриття персональної інформації чужинцям. Як правило, дітям не слід надавати персональну інформацію незнайомцям без дозволу батьків. Ця інформація включає ім'я, адресу електронної пошти, поштову адресу, фотографію, номер школи і класу і таке інше. Розкажіть дітям про небезпеки, до яких призводить надання персональної інформації, і роздрукуйте для них головні правила он-лайнової подорожі мережею.
Джерело:http://www.chl.kiev.ua

Загальні поради батькам

1.  Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом.

2.  Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не   вживайте    образливих слів.

3.  Не підганяйте її, розрахувати час – це ваш обов'язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили,провини дитини у цьому немає.

4.  Не посилайте дитину в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає сили. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем.

5.   Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно!", "Щоб не було поганих оцінок!" тощо. У дитини попереду важка праця.

6.   Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після важкого робочого дня). 

7.   Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

8.  Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

9.  Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини.

10.  Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.

11.   Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

12.  У сім'ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

13.  Завжди будьте уважними до стану здоров'я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об'єктивні показники стомлення, перевантаження.

14.  Пам'ятайте, що діти люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь подарувати це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити.

15.  Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день – і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива  від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочувати її.

Як навчити дитину успішно виконувати домашнє завдання?

       Перший етап — ви якомога більше завдань виконуєте разом із дитиною. Прагнете зрозуміти, яких знань, навичок їй бракує, з'ясувати, чи немає у неї неправильних способів виконання, звичок у роботі. Допомагаєте позбутися недоліків і неправильних способів дії.
       Другий етап. Частину роботи дитина виконує сама. Але ви повинні бути переконані, що з цією частиною роботи вона впорається. Швидше за все, спочатку це буде дуже невелика частина, але дитині необхідне відчуття успіху. Оцініть із нею результат. Після кожної самостійно й успішно виконаної частини ставте який-небудь значок, наприклад знак оклику або задоволену пичку. Через якийсь час ви разом із дитиною переконаєтеся, що правильно зроблена частина збільшується щодня. У разі невдачі спокійно розберіться, що є перешкодою. Навчіть дитину звертатися по допомогу у разі виникнення конкретних питань. Основним на цьому етапі має бути усвідомлення дитиною, що вона може працювати самостійно і впоратися зі своїми труднощами.
       Третій етап. Поступово самостійна робота розширюється до того, що дитина сама виконує всі уроки. Ваша підтримка на цьому етапі швидше психологічна. Ви знаходитесь неподалік, займаєтесь своїми справами. Але готові прийти на допомогу, якщо знадобиться. Перевіряєте зроблене. Сенс цього етапу — у тому, аби дитина переконалася, що вона вже дуже багато може зробити сама, але ви завжди її підтримаєте.
       Четвертий етап. Дитина працює самостійно. Вона вже знає, скільки часу знадобиться на те або інше завдання, і контролює себе за допомогою годинника, звичайного або пісочного. Ви в цей час можете бути відсутні удома або знаходитися в іншій кімнаті. Сенс цього етапу у тому, що дитина прагне подолати всі труднощі сама. Відкладати до вашої появи можна тільки найважче. Ви перевіряєте зроблене. Це необхідно, поки остаточно не виробиться навичка самостійної роботи.

       Ви вважаєте, що такий підхід займе у вас багато часу і сил? А хіба менше часу і емоцій ми витрачаємо на безплідну боротьбу («щоб сів, щоб почав, щоб не відволікався...»)? На надолужування упущеного по ночах перед контрольною? Чого ж тоді вимагати від дитини, якщо ми самі не можемо організувати та спланувати свою допомогу?

Джерело: http://myclass.at.ua/publ/4-1-0-69



Вхід на сайт

Пошук

Календар

«  Вересень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930

Наше опитування

Як ви дізналися про нашу школу?
Всього відповідей: 17

Корисні посилання

IMG 3571 16

Статистика


Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0